Нью-Йорк: Іще все існує загроза ядерної катастрофи

Вебінар “Енерґія під вогнем”

підкреслює все ще існуючу загрозу ядерної катастрофи

Ню Йорк (26 квітня 2026 р.) — З нагоди 40-ої річниці катастрофи 26 квітня 1991 року на Чорнобильській атомній електростанції Робоча група з енерґетики Українського Конґресового Комітету Америки (УККА) провела вебінар «Енерґія під вогнем: від Чорнобиля до сучасної України». У вебінарі, що відбувся 22 квітня — у День Землі в США — взяли участь міжнародні експерти з енерґетичної політики, національної безпеки та екології. Серед учасників панелі були д-ри Аріель Коен, Юрій Щербак і Бенджамін Шмітт, які зосередилися на головній темі: використанні цивільної енерґетичної інфраструктури як поля бою в сучасних геополітичних конфліктах.

Модератором була Ірена Яросевич, представниця СФУЖО при ООН від громадянського суспільства. Вебінар став другим заходом у серії УККА, присвяченій безпрецедентним загрозам і руйнуванню цивільної енерґетичної інфраструктури України внаслідок аґресивної війни росії проти України. У вступному слові Яросевич наголосила, що навмисне знищення цивільної енерґетичної інфраструктури є воєнним злочином, підкресливши незмінну актуальність наслідків Чорнобиля та критичну важливість енерґетичної безпеки в геополітичній стратегії.

Виступаючи з Києва з темою «Лекції Чорнобиля — 40 років потому», посол Щербак — академік і лікар, перший міністр охорони навколишнього середовища України (призначений у 1991 році), видатний дипломат, всесвітньо визнаний експерт з Чорнобиля та нещодавній лавреат Національної премії України імені Тараса Шевченка 2026 року в галузі прози — представив серйозну доповідь. Він узагальнив довгострокові екологічні, медичні та геополітичні наслідки катастрофи 1986 року, провівши тривожне порівнання із сучасними ризиками. Він попередив, що триваючі бойові дії вже пошкодили оборонні споруди на кількох атомних електростанціях України, яка має п’ять таких об’єктів, включаючи пошкодження на Чорнобильському майданчику. Сучасний (другий) охоронний об’єкт, збудований у 2017 році для ізоляції радіяції, зазнав значних ушкоджень унаслідок ракетних і дронових атак росії. Щербак наголосив на міжнародному характері ризиків для атомної енерґетики та скритикував МАГАТЕ і його директора Рафаеля Гроссі за недостатнє засудження «ядерного тероризму, який росія розв’язала проти України».

Щербак також навів тривожні факти щодо конструкції реактора Чорнобиля: «Радянські агенти у США та Великій Британії передали Москві тисячі сторінок секретних документів Мангеттенського проєкту (1942–1945). Згодом багато технічних “рішень” було запозичено зі вкрадених американських розробок і використано в радянських конструкціях. Реактори типу РБМК, яких у СРСР було 14, були копією військового реактора США Hanford B (1944), створеного для виробництва плутонію-239 для атомних бомб.

І. Курчатов, “батько” радянської атомної бомби, у записці 1946 року міністру державної безпеки СРСР В. Абакумову писав: “Деякі особливості роботи реакторів Hanford, на мою думку, є правдоподібними і становлять великий зацікавлення для нашої роботи”. Реактор РБМК було адаптовано для “мирної” енерґетики з притаманними конструкційними вадами, що призвели до вибуху четвертого енерґоблоку ЧАЕС».

Щербак також висловив думку, що вибух у Чорнобилі став важливим фактором, який безпосередньо сприяв розпаду СРСР через п’ять років. Лише за кілька місяців до катастрофи Михайло Горбачов пообіцяв реформи (перебудову та гласність), але замовчування та дезінформація щодо аварії, відмова від міжнародної допомоги й медичних досліджень посилили недовіру українців до централізованої влади в Москві, що зрештою сприяло проголошенню незалежности України в серпні 1991 року.

Професор Бенджамін Шмітт, старший науковий співробітник Університету Пенсильванії та колишній радник Державного департаменту США з енерґетичної безпеки Европи, у своїй доповіді розглянув сучасний стан санкцій проти росії та контролю за експортом, наголосивши на їх важливости для обмеження здатности росії продовжувати війну, що загрожує не лише Україні, а й безпеці Европи. Він також висвітлив використання енерґетичної інфраструктури як зброї та підкреслив ролю міжнародної підтримки у зміцненні енергетичної стійкости України. Окремо він звернув увагу на маловисвітлювану тему — війну саботажу проти енерґетичної інфраструктури в Европі. Шмітт закликав до громадянської активности, наголосивши, що безпека України нерозривно пов’язана з безпекою США.

Доктор Аріель Коен, старший науковий співробітник Atlantic Council та член Ради з міжнародних відносин, виступив із темою «Україна між двома театрами глобального протистояння». Він зазначив, що за чотири роки Україна здійснила технологічні прориви у військовій сфері, зокрема в виробництві дронів і роботизованих систем. Українські технології протидії дронам, створені для оборони від іранських Shahed, тепер використовуються іншими країнами. Коен підкреслив, що, попри симніви на початку повномаштабної аґресії у 2022 році, Україна не лише вистояла, а й стала провідником у сфері оборонних інновацій. Він також відзначив рішучість українського народу як ключовий фактор сучасної геополітики.

Усі учасники наголосили, що цивільна енерґетична інфраструктура стала центральним об’єктом сучасних конфліктів — від Чорнобиля 1986 року до нинішніх воєн в Україні та на Близькому Сході — та підкреслили глобальні екологічні й медичні ризики її мілітаризації. Якприклад було наведено ситуацію на окупованій росією Запорізькій АЕС — найбільшій у Европі, де існує серйозна загроза міжнародній безпеці. У разі катастрофи радіоактивні викиди можуть поширитися до країн Південної Европи, Кавказу та Близького Сходу.

У той час як триває геноцидна війна росії проти України, лекції Чорнобиля залишаються актуальними, наголошуючи на необхідности захисту критичної інфраструктури та запобігання майбутнім катастрофам.