Перше вручення нагороди «Братерства польсько-української дружби» героям війни

«МИ – ОДНА РОДИНА»

За сприяння громадських організацій журналістів в Інституті журналістики КНУ імені Тараса Шевченка відбулося перше вручення нагороди «Братерства польсько-української дружби» героям війни.

Українсько-польська співпраця має давні традиції, до яких причетні Університет і його випускники. Саме в середовищі студентів університету тоді св. Володимира в середині ХІХ століття зародилося так зване хлопоманство – народницько-культурницька течія української інтелігенції, основоположники якого, зокрема Володимир Антонович, Тедей Рильський, Павло Житецький, Павло Чубинський та інші декларували і активною діяльністю (також журналістською) сприяли зближенню і порозумінню поляків та українців на українських землях.

Продовжувачем справи хлопоманів був уродженець Київщини, так само студент університету св. Володимира, письменник, журналіст, видавець та громадський діяч Павлин Свєнціцький. Після поразки польського повстання він вимушено емігрував з російської імперії, ставши за кордоном речником польсько-українського діалогу. Свєнціцький був видавцем і редактором тижневика «Новини», педагогічного видання «Школа», українсько-польського часопису «Село», де публікував твори Тараса Шевченка, Марка Вовчка, Юрія Федьковича, обстоював ідею польсько-українського єднання і водночас окремішність українського народу «на просторі від Балтійського моря до Чорного, від Кавказу поза Карпати.., що говорить одною мовою, що має спільні звичаї і обичаї, скрізь вірний своїм традиціям і одну леліє надію».

Важливе місце у налагодженні польсько-українських відносин посідає також публіцист і громадський діяч, засновник і головний редактор паризького часопису «Культура» Єжи Ґедройць – поляк, який «переконав інших поляків у необхідності незалежності України», оскільки «вважав українську незалежність конче необхідною для відродження справді незалежної, не комуністичної Польщі», був одним з ініціаторів створення і видав своїм коштом наприкінці 1950-х років антологію української прози і поезії 1917 – 1933 років «Розстріляне відродження». Після виходу книжки яку впорядкував Юрій Лавріненко, Ґедройць надіслав її примірники в Київ до Спілки письменників України та до редакцій українських радянських журналів, а також намагався доправити антологію в СРСР іншими способами, в тім числі й нелегально. «Розстріляне відродження» мало значний вплив на формування світогляду українських «шістдесятників». Пізніше з ініціативи Ґедройця побачила світ також антологія «Україна 1966 – 1968», де було вміщено твори українських дисидентів.

Польсько-українська співпраця, також у журналістській сфері, набула нового змісту після поновлення Української незалежності. Польські журналісти підтримали колег під час Євромайдану, надаючи інформаційну й гуманітарну допомогу. Так само і від початку російського вторгнення. Професійні журналістські організації Польщі сприяли прихистку багатьох колег з України, організовують акції з допомоги українцям. Віднедавна в Польщі розпочав роботу також Незалежний медіа-форум, засновниками якого є українські журналісти і завдання якого розповідати світові правду про події в Україні.

Про це йшлося і на події, що відбулася в ННІЖ імені Тараса Шевченка.

Головним же стало вшанування героїв війни. Перші нагороди «Братерства польсько-української дружби» були вручені українському воїну з позивним "Париж", який врятував життя польському добровольцеві, та військовому «Легіону Польського» Данієлю Рогальскому, який два роки служить медиком в ЗСУ та рятує життя воїнів. Вручили нагороди комендант Легіону Адам Сломка та полковник ЗСУ, учасник бойових дій Петро Недзєльський.

Юрій БОНДАР, ФБ