Традиція "ходіння в Європу по науку" здавна існувала в Україні
У різний час в європейських університетах навчалися такі відомі громадські, наукові та культурно-освітні діячі, як Юрій Дрогобич, Павло Русин, Станіслав Оріховський-Роксолан, Іван Курцевич, Петро Могила, Касіян Сакович, Мелетій Смотрицький. Із сучасників Григоровича-Барського професор Петро Білоус називає Михайла Козачинського, Симона Тодорського, Сильвестра Кулябку. Сам Василь Григорович-Барський на початку своєї подорожі повідомляв, що вирушив "до града Львова ради совершенія больших наук", тобто чітко вказував на мету відходу із Києва.
Проект "Львівська обітниця Василя Григоровича-Барського" підготовлено за підтримки Українського культурного фонду та Львівської міської ради в межах ЛОТу «Відповідальність бути / Responsibility to be»
На узбіччі старої ґрунтової дороги мандрівник XVIII століття стоїть спиною до нас. Його погляд спрямований у далину... Він одягнений у традиційний український стрій того часу, з плащем і палицею в руках, готовий до далекої подорожі.
Дорога веде його погляд крізь пагорби та поля до віддаленого європейського міста — Львова, яке видніється в золотому мареві надвечір'я. На вказівнику роздоріжжя ледь помітний напис «ДО ЛЬВОВА»...
Василь Григоровича-Барський наслідував традицію "ходіння в Європу по науку", яка здавна існувала в Україні. У різний час в європейських університетах навчалися такі відомі громадські, наукові та культурно-освітні діячі, як Юрій Дрогобич, Павло Русин, Станіслав Оріховський-Роксолан, Іван Курцевич, Петро Могила, Касіян Сакович, Мелетій Смотрицький.
Із сучасників Григоровича-Барського професор Петро Білоус називає Михайла Козачинського, Симона Тодорського, Сильвестра Кулябку. Сам Василь Григорович-Барський на початку своєї подорожі повідомляв, що вирушив "до града Львова ради совершенія больших наук", тобто чітко вказував на мету відходу із Києва.
У щоденнику лише пунктирно означено його шлях до "славетного міста": Острог – Почаїв – Броди – Львів...
Вирушаймо разом з українським генієм!
