Сорок років тому - 26 квітня 1986 року – сталася найбільша ядерна техногенна катастрофа...

З великою вдячністю я зустрів пропозицію Івана Антоновича Малковича – видатного творця Української Цивілізації – про перевидання документальної повісті «Чорнобиль» до сорокових роковин трагедії у 2026 році.  І одразу ж запропонував додати до давнього тексту Післямову, в якій висвітлити деякі уроки Чорнобильської катастрофи й розповісти історію і обставини написання повісті. Переконаний, що без цих роз’яснень і доповнень з позицій наших днів видання буде неповним, не матиме тої об’ємності правди, потрібної для розуміння причин і наслідків подій, що трапилися на Чорнобильській АЕС . 

       Сорок років тому - 26 квітня 1986 року – сталася найбільша ядерна техногенна катастрофа в історії людства: вибух четвертого реактора Чорнобильської атомної електростанції на території України.

   На карті світу виникла  й закріпилася назавжди нова сюрреалістична держава, ім’я якій – Зона, яка існує і сьогодні, попри всі геополітичні зміни, що їх зазнало людство за чотири десятиліття.

    Залишки  мертвої АЕС, порожнього міста на зразок сучасної Помпеї  і територія    підвищеної радіоактивності -  зі своїми кордонами, суворими порядками, заборонами та спеціальними законами.  Назва відома кожній людині на Землі:

     ЧОРНОБИЛЬ

   В історичні хроніки людства увійшла навічно дата цієї небаченої  досі світової катастрофи та драматичні обставини  її ліквідації.

   Чорнобильска катастрофа стала подією планетарного значення не лише за сукупністю своїх безпрецедентних наслідків – ядерно-радіологічних, технологічних, медичних, соціально-економічних та екологічних. Чорнобиль увійшов у пам’ять поколінь насамперед як прелюдія до рукотворного Апокаліпсису, як можливість загибелі життя на Землі в результаті техногенної катастрофи. Перед людством розверзлася безодня потойбічного антисвіту, ожили давні міфи й страхи; примари Хіросіми й Нагасаки впритул наблизилися до кожної домівки, що потрапила в зону дії так званого «мирного атома».  

   Безпрецедентність цієї аварії полягала не тільки в її глобальних масштабах, не лише в її наукових, медичних, соціальних і психологічних викликах, але в тому, що це була катастрофа нового типу: вибух гігантської  ізотопної радіоактивної бомби, якою був реактор РБМК, стався не в результаті бойових дій чи терористичного акту (хоча існували й такі теорії), а виник ніби спонтанно, неочікувано, в результаті фатальної недосконалості технологічної суперсистеми, кричущих помилок в її експлуатації.

   Вперше в своєму цивілізаційному розвитку людство зіткнулося з загрозою самознищення не в ході війни, а в результаті зіткнення з так званим «мирним атомом».

  Через кілька днів від моменту катастрофи Україна – на той час несамостійна, упокорена провінція комуністичної Імперії зла, опинилася в епіцентрі глобального інформаційного шторму, викликала небачений інтерес з боку світової громадськості, вільних ЗМІ, які намагалися прорвати радянську  залізну завісу мовчання й дезінформації і зрозуміти - що насправді трапилося на Чорнобильській АЕС?

   Парадокс: завдяки трагедії Україна, яка перебувала в імперській тіні Росії, опинилася на світовій авансцені, стала знаною, впізнаваною в усьому світі, що мало свої політичні наслідки.

  Наївні сподівання Кремля приховати правду від світу виявилися марними...

Юрій ЩЕРБАК, відомий письменник і дипломат, Голова Ради Незалежного Медіа Форуму

Книги автора легко замовити на сайті видавництва: www.ua-book.house

Далі буде...