Імена репресованих українських інтелектуалів

Наприкінці 1980-х років часопис «Пам’ятки України» під керівництвом Анатолія Сєрикова (якого підтримував й опікував голова Українського товариства охорони памяток історії та культури академік Петро Тронько) здійснив справжній прорив, опублікувавши унікальні архівні матеріали і повернувши із забуття та небуття імена десятків репресованих українських інтелектуалів. Більшість із них були розстріляні або замучені в таборах у 1930-х роках, а їхні наукові праці перебували у радянських «спецсховищах».

Часопис повернув українському суспільству такі ключові постаті:

1. Федір Ернст – один із найвизначніших українських мистецтвознавців, істориків архітектури й засновників київського краєзнавства. Журнал опублікував резонансний блок документів про його арешт і трагічну долю під промовистою назвою «Собори наших душ: Справа Федора Ернста».

2. Микола Макаренко – археолог, мистецтвознавець та єдиний радянський учений, який у 1930-х роках відкрито відмовився підписати акт на знесення Михайлівського Златоверхого монастиря, за що заплатив життям. Журнал першим відкрито розповів про його подвиг і розстріл.

3. Данило Щербаківський – етнограф, дослідник українського бароко, якого радянська ідеологічна травля довела до самогубства у 1927 році. Його ім’я та науковий спадок очистили від тавр «буржуазного націоналізму».

4. Дмитро Яворницький – хоча вчений не був розстріляний, наприкінці життя він зазнав тотальних репресій, усунення від науки та злиднів. Журнал почав масштабне повернення його праць про історію запорозького козацтва.

5. Микола Зеров та діячі Розстріляного відродження – на сторінках часопису з’явилися літературознавчі розвідки про поетів-неокласиків та письменників, знищених у Сандармосі, чия творчість була під суворою забороною.

6. Василь Кричевський – видатний архітектор (автор будинку Полтавського земства, засновник українського архітектурного стилю) і творець малого Державного Герба УНР (Тризуба). Його ім’я десятиліттями замовчувалося через еміграцію та патріотизм.

7. Митрополити УАПЦ (зокрема Василь Липківський) – журнал одним із перших у Радянському Союзі підняв пласти історії Української Автокефальної Православної Церкви 1921 року. Публікувалися розвідки про священиків та культурних діячів, які рятували церковну старовину від більшовицького розграбування й були репресовані.

Публікація цих імен супроводжувалася унікальними фотографіями, витягами із протоколів допитів НКВС та замовчуваними статтями самих авторів, що перетворило журнал на головне джерело відновлення історичної правди в Україні.

У 1989 році журнал «Пам’ятки України» оприлюднив архівні матеріали (справа №2), які викрили сфабриковані ДПУ/НКВС звинувачення проти мистецтвознавця Федора Ернста за його захист культурної спадщини. Одночасно видання висвітлило моральний подвиг археолога Миколи Макаренка, який у 1934 році єдиним відмовився підписати акт на знесення Михайлівського Золотоверхого собору, що призвело до його арешту і розстрілу.

Детальніше про це йдеться в матеріалах проекту «Оцифрування документальних пам’яток Музею Фундації Петра Тронька та доповнення його експозиції», що реалізується цьогоріч за підтримки Українського культурного фонду в межах програми "Культурна спадщина", ЛОТу «Диджиталізація». Перелічені публікації журналу «Пам’ятки України» зараз оцифровуються і будуть доступні на сайті tronko-museum.com.

Алла Важненко