Міжнародний ювілейний симпозіум у Львові

Ювілейний міжнародний симпозіум у Львові

27 жовтня 2026 року, в День української писемності і мови, у Львові відбувся Міжнародний ювілейний науково-практичний симпозіум з нагоди 325-річчя видатного українського мандрівника, письменника і просвітника Василя Григоровича-Барського. Подія зібрала провідних науковців, музейників, державних і громадських діячів України та зарубіжжя.

Було обговорене широке коло актуальних питань: від оцінки внеску Барського у світову культурну спадщину, перспектив пошуку й дослідження його невідомого листування латинською і грецькою мовами до цифрової популяризації українського діяча та важливості спростування фальсифікацій і посягань московитів на його творчість.

Лейтмотивом обміну думок стало урочисто виголошене звернення Митрополита Київського і всієї України, Предстоятеля Православної Церкви України Епіфанія «про глибину українського духу та нашу духовну й культурну спадщину, яка через століття повертається до нас» і важливість фундаментального видання творів Василя Григоровича-Барського.

Розпочався симпозіум в ошатній актовій залі Музею етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України вступним словом Анатолія Сєрикова, головного редактора Видавництва «Пам’ятки України», керівника проекту «Львівська обітниця Василя Григоровича-Барського», реалізованого за підтримки Українського культурного фонду та Львівської міської ради, а також упорядника щойно виданого тритомного «Подорожнього щоденника 1723-1747 років» Василя Григоровича-Барського.

Учасників і гостей привітали голова Оргкомітету симпозіуму академік, професор Степан Павлюк, директори Інституту стратегії культури Юлія Хомчин та Інституту народознавства НАН України Володимир Дяків.

На пленарному засіданні наживо й онлайн прозвучали виступи Артема Палієнка, директора Українського державного інституту культурної спадщини, Ольги Степченко, кандидата історичних наук, директора Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В.Вернадського (Київ), Андрія Клімашевського, кандидата мистецтвознавства,  директора Музею етнографії та художнього промислу НАН України (Львів), Людмили Шевченко, доктора філологічних наук, завідувача кафедри мовної підготовки та гуманітарних дисциплін Національного університету охорони здоров’я України імені П.Шупика (Київ), Галини Маслюк, відомої журналістки, голови Товариства української діаспори Греції та філоукраїнців-греків «Українсько-грецька думка», Василя Кметя, кандидата історичних наук, доцента, директора Львівської муніципальної бібліотеки, Артура Орльонова, відомого українського маляра, головного художника студії Українського батального мистецтва, автора портрета-реконструкції В.Григоровича-Барського, Аліни Кондратюк, кандидата мистецтвознавства, доцента, відомого українського мистецтвознавця, дослідниці українського сакрального та ранньомодерного мистецтва, Льолі Філімонової, культуролога, дослідниці перебування В.Григоровича-Барського на Кіпрі, Олексія Чекаля, доктора філософії, каліграфа, графічного дизайнера, наукового співробітника Національного музею книги і друкарства України, дизайнера Православної Церкви України та  Національного заповідника «Києво-Печерська лавра», Богдана Зятика, члена НТШ, знаного мистецтвознавця й іконописця, дослідника сакрального мистецтва, керівника мистецтвознавчої секції Львівської обласної організації УТОПіК, викладача Інституту філософсько-богословських студій імені Йосифа Велямина Рутського та Інституту релігійних наук святого Томи Аквінського, Вадима Аникієнка, аспіранта історичного факультету Київського національного університету імені Т.Шевченка, та інших.

Детальніше: https://www.youtube.com/playlist?list=PLC5xSnjZvfDA

На панельних засіданнях симпозіуму обговорювались джерелознавчі і текстологічні питання дослідження спадщини В.Григоровича-Барського за участю Ірини Корчемної, кандидата історичних наук, завідувача відділу фондів рукописної спадщини Інституту рукопису Національної бібліотеки імені В.Вернадського, а також пройшла презентація створених в рамках проекту інтернет-платформи «Львівська обітниця» (vasyl-hryhorovych-barsky.org), тематичної брошури та спеціального випуску журналу «Пам’ятки України».

Важливість Львова в подорожі Василя Григоровича-Барського розкрив у своїй доповіді академік, професор Степан Павлюк. Учений підкреслив, що саме у Львові мандрівник дав свою обітницю – поклонитися мощам Миколая Чудотворця в італійському Барі, з якої почав майже чвертьстолітнє паломництво по святих місцях і регулярне ведення свого щоденника. Зазначено також, наскільки важливий львівський фрагмент у «Подорожньому щоденнику» Василя Григоровича-Барського для дослідження історії міста, реконструкції тогочасної його атмосфери, а також підвищення туристичної привабливості.

Доктор філософії Олексій Чекаль, автор дизайну тритомного видання «Подорожнього щоденника», привернув увагу присутніх до аналізу почерку Барського, адже він може багато розповісти про зміну подорожніх умов, освіту, взаємовплив інших культур тощо. Перші кроки майстер каліграфії вже зробив сам й оприлюднив свої погляди у статті «Поетика каліграфії рукописного щоденника Василя Григоровича-Барського», але є ще немало праці для наступних дослідників.

Анатолій Сєриков провів деталізовану екскурсію по  цифровому ресурсу vasyl-hryhorovych-barsky.org, привернув увагу до наповнення двох карт з AR-мітками (одна демонструє шлях мандрівника Україною, друга – світом), серії підкастів і художнього відео по темі проекту, галереї з історичними реконструкціями Львова початку XVIII століття, онлайн-архівів з оцифрованим оригіналом рукопису щоденника (1019 стор.) та 170 рисунками Василя Григоровича-Барського, а також тематичними публікаціями.

Підсумовуючи науково-практичне обговорення, директор Інституту народознавства НАН України Володимир Дяків наголосив на важливості наукових заходів, які розширюють знання про українську історію та культуру. Також підкреслив, наскільки сьогодні актуальна спадщина видатного українця для народознавства – як національного, так і зарубіжного. Текст щоденника Барського написаний староукраїнською мовою і насичений архаїчними просторічними українізмами, і це дозволяє реконструювати народну мову початку XVIII століття. Детальні описи життя, побуту і пам’яток інших народів та народностей уже стали предметом зацікавлення учених Греції, Кіпру, Італії, Франції.

У цьому контексті вельми показовою була на симпозіумі відеорозповідь культуролога з Кіпру Льолі Філімонової про повернення завдяки зусиллям української громади острова, культурного центру «Обійми»  і благодійного фонду Sushko Philantropy родини бізнесменів Анни та Миколи Сушків у європейський духовний простір постаті українського мандрівника-вченого. За описом Барського кіпріотами реалізовано проект відновлення монастиря Панагія ту Сінті XVI століття, відзначений 1997 року престижною міжнародною премією «Europa Nostra». Сьогодні ця визначна пам’ятка є об’єктом Всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО. Порівняно недавно науковці віднайшли п’ять графіті Василя Григоровича-Барського у старовинних церквах, про що розповіла у своїй статті в спецвипуску журналу «Пам’ятки України» італійський археолог, історик і фахівець із цифрової гуманістики Мія Гайя Трентін.

Учасники і гості симпозіуму ознайомились у холі Музею етнографії та художнього промислу із виставкою друкованих видань видавництва «Пам’ятки України» і його підрозділу «Пам’ятки Львівщини», а також безкоштовно набули тематичні брошури проекту «Львівська обітниця» і спецвипуск журналу «Пам’ятки України», присвячений В.Григоровичу-Барському та його добі.

Алла ВАЖНЕНКО, Львів

Світлини Мар’яни СЕНЬКІВ